Словник української мови в 11 томах

перебавляти

ПЕРЕБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕБА́ВИТИ, влю, виш; мн. переба́влять; док., перех., розм. Перевищувати міру в чому-небудь.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. перебавляти — перебавля́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. перебавляти — див. перебавити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перебавляти — ПЕРЕБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕБА́ВИТИ, влю, виш; мн. переба́влять; док., що, розм. Перевищувати міру в чому-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  4. перебавляти — ПЕРЕБОРЩИ́ТИ розм. (перевищувати міру в чомусь), ПЕРЕСОЛИ́ТИ розм., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИ розм., ПЕРЕБРА́ТИ розм., ПЕРЕДА́ТИ розм., ПЕРЕБА́ВИТИ розм. рідше; ПЕРЕГНУ́ТИ розм. (припуститися перегину); ПЕРЕЙТИ́, ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИ (із сл. край, межа тощо).  Словник синонімів української мови