перебаранчати

ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм.

1. кому, чому і з інфін. Те саме, що заважа́ти.

Нанизу по камінні шуміла вода й перебаранчала їй читати (Н.-Лев., III, 1956, 126);

Ставши поміж козаками великим паном, Пампушка вже не терпів, щоб йому перебаранчав хтось у будь-якому ділі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 35).

2. також без додатка. Перебивати, не даючи говорити.

[Мартин:] Мерщій розказуй! Ти з мене печінки витягнеш. [Омелько:] Не перебаранчайте, пане, бо мене зіб’єте з пантелику (К.-Карий, І, 1960, 337);

Довго слухала Горпина сваху-щебетуху, довго не перебаранчала і, нарешті, тяжко зітхнула; щось невесело слухалися їй ті речі солодкі… (Л. Янов., І, 1959, 170);

— Ти не перебаранчай, коли я говорю, — неквапно повернув [Левко ] широку шию до Волошина (Стельмах, І, 1962, 59).

Значення в інших словниках

1. перебаранчати — перебаранча́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. перебаранчати — див. говорити; заважати  Словник синонімів Вусика
3. перебаранчати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 кому, у чому і з інфін. Те саме, що заважати. 2》 також без додатка. Перебивати, не даючи говорити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перебаранчати — ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. кому, чому і з інфін. Те саме, що заважа́ти. Нанизу по камінні шуміла вода й перебаранчала їй читати (І.  Словник української мови у 20 томах
5. перебаранчати — ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. — Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти.  Словник синонімів української мови
6. перебаранчати — Перебаранча́ти, -ча́ю, -єш гл. Мѣшать, препятствовать. Ном. № 2545. Коли б ви пак сиділи нишком та не перебаранчали (робити). Левиц. Пов. 172.  Словник української мови Грінченка