перебідувати

ПЕРЕБІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і неперех. Пережити труднощі, злидні, нестатки.

Ніхто не скаржився на злигодні, жили [люди] надіями, що якось перебідують зиму, а по весні почнуть будувати нові оселі на місці згарищ (Кочура, Зол. грамота, 1960, 377);

— Нічого, перебідую якось, — шепотіла вона (Перв., Материн.. хліб, 1960, 163).

Значення в інших словниках

1. перебідувати — перебідува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перебідувати — -ую, -уєш, док., перех. і неперех. Пережити труднощі, злидні, нестатки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перебідувати — ПЕРЕБІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без дод. Пережити труднощі, злидні, нестатки. Ніхто не скаржився на злигодні, жили [люди] надіями, що якось перебідують зиму, а по весні почнуть будувати нові оселі на місці згарищ (П.  Словник української мови у 20 томах