перебідувати
ПЕРЕБІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і неперех. Пережити труднощі, злидні, нестатки.
Ніхто не скаржився на злигодні, жили [люди] надіями, що якось перебідують зиму, а по весні почнуть будувати нові оселі на місці згарищ (Кочура, Зол. грамота, 1960, 377);
— Нічого, перебідую якось, — шепотіла вона (Перв., Материн.. хліб, 1960, 163).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перебідувати — перебідува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- перебідувати — -ую, -уєш, док., перех. і неперех. Пережити труднощі, злидні, нестатки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перебідувати — ПЕРЕБІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без дод. Пережити труднощі, злидні, нестатки. Ніхто не скаржився на злигодні, жили [люди] надіями, що якось перебідують зиму, а по весні почнуть будувати нові оселі на місці згарищ (П. Словник української мови у 20 томах