перебіжка
ПЕРЕБІ́ЖКА, и, ж. Переміщення, пересування бігом через який-небудь простір на інше, в інше місце, на іншу позицію (звичайно під час воєнних дій, полювання, спортивних вправ і т. ін.).
Постріли з вікон та горищ загриміли один за одним, але Юрій вже був у підворітниці. Потім.. знову вулиця, знову перебіжка — знов і знов (Смолич, Мир.., 1958, 548);
Ми зробили ще три перебіжки і тоді кинулись в атаку (Багмут, Записки.., 1961, 64);
// Відбиток переміщення, пересування кого-, чого-небудь.
Коли ж серед.. заплутаних перебіжок дрібних звірят раптом випечатувалася на свіжім снігу кругла вовча лапа, лісник.. чимдуж гнав до центральної садиби (Загреб., Шепіт, 1966, 222);
// у знач. присл. перебі́жками. Переміщаючись, пересуваючись бігом через який-небудь простір.
Дмитро короткими перебіжками подолав невелику відстань і підповз до кулеметників (Хор., Незакінч. політ, 1960, 86);
Висадився [дід Свирид] десантом, а потім перебіжками, перебіжками поміж соняшниками, та за хлівом у лопухах і замаскувався (Вишня, І, 1956, 253).
Значення в інших словниках
- перебіжка — перебі́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- перебіжка — -и, ж. Переміщення, пересування бігом через який-небудь простір на інше, в інше місце, на іншу позицію (звичайно під час воєнних дій, полювання, спортивних вправ і т. ін.). || Відбиток переміщення, пересування кого-, чого-небудь. || у знач. присл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перебіжка — ПЕРЕБІ́ЖКА, и, ж. Переміщення, пересування бігом через який-небудь простір на інше, в інше місце, на іншу позицію (звичайно під час воєнних дій, полювання, спортивних вправ і т. ін.). Словник української мови у 20 томах