1. Словник української мови у 20 томах

перебідувати

ПЕРЕБІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без дод.

Пережити труднощі, злидні, нестатки.

Ніхто не скаржився на злигодні, жили [люди] надіями, що якось перебідують зиму, а по весні почнуть будувати нові оселі на місці згарищ (П. Кочура);

– Нічого, перебідую якось, – шепотіла вона (Л. Первомайський);

Але, перебідувавши втрьох з донькою в її маленькій київській кімнаті злигодні й потруси перших років революції вони більш-менш щасливо дочекалися, коли життя потроху втряслося й унормувалося (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебідувати — перебідува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перебідувати — -ую, -уєш, док., перех. і неперех. Пережити труднощі, злидні, нестатки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перебідувати — ПЕРЕБІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і неперех. Пережити труднощі, злидні, нестатки. Ніхто не скаржився на злигодні, жили [люди] надіями, що якось перебідують зиму, а по весні почнуть будувати нові оселі на місці згарищ (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах