переважання
ПЕРЕВАЖА́ННЯ, я, с. Стан або якість за знач. переважа́ти.
У собак сильного врівноваженого типу кров’яний тиск скоріше приходить до норми, ніж у сильних тварин з переважанням подразнювального процесу (Фізіол. ж., 1, VII, 1961, 22);
// Кількісна перевага.
Переважання комет з дуже витягнутими орбітами (параболічними) навело на думку про те, що комети приходять з міжзоряного середовища (Наука.., 2, 1959, 16);
В країні з переважанням дрібного господарства, якою була тоді [у квітні 1918 р.] Росія, головну небезпеку становила дрібнобуржуазна стихія (Біогр. Леніна, 1955, 198).
Словник української мови (СУМ-11)