переважаючий
ПЕРЕВАЖА́ЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до переважа́ти.
2. у знач. прикм. Який має перевагу, звичайно кількісну.
Артилеристам з прикордонниками було дуже важко стримувати переважаючі сили противника на державному кордоні (Кучер, Чорноморці, 1956, 37);
Азот і кисень — переважаючі складові частини атмосферного повітря (Наука.., 2, 1957, 19);
З появою свіжих овочів і фруктів переважаючими стравами повинні бути овочеві і фруктові (Укр. страви, 1957, 31).
3. у знач. прикм. Найпоширеніший, панівний.
В липні 1924 року було прийнято рішення про виділення районів з переважаючим молдавським населенням у самостійну автономну республіку (Ком. Укр., 4, 1967, 33).
Словник української мови (СУМ-11)