переважно
ПЕРЕВА́ЖНО, присл. Головним чином, здебільшого, в основному.
Панна переважно мовчала, перекидаючися тілько іноді кількома словами з матір’ю (Фр., V, 1951, 114);
Волосся стригла [Марина] коротко, не морочила собі голови зачісуванням, і тому бувала переважно розпатлана — з чубчиком на лобі (Смолич, Мир.., 1958, 44);
Черниш, як і раніше, займався переважно корегуванням. Його роботі навіть вибагливий Іван Антонович дав позитивну оцінку (Гончар, III, 1959, 238).
Словник української мови (СУМ-11)