переважний

ПЕРЕВА́ЖНИЙ, а, е. Який має перевагу над ким-, чим-небудь; основний, панівний.

У Петербурзі 9-го січня [1905 року] переважною рисою був швидкий одностайний рух гігантських мас.. (Ленін, 11, 1970, 299);

В царській Росії переважна більшість населення була неписьменною (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 6).

Значення в інших словниках

1. переважний — перева́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. переважний — -а, -е. Який має перевагу над ким-, чим-небудь; основний, панівний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переважний — ПЕРЕВА́ЖНИЙ, а, е. Який має перевагу над ким-, чим-небудь; основний, панівний. Переважна більшість населення Бойківщини до середини 30-х років XX ст. займалося самолікуванням (з газ.); Переважна риса.  Словник української мови у 20 томах
4. переважний — Перева́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)