Великий тлумачний словник сучасної мови

переважний

перева́жний

-а, -е.

Який має перевагу над ким-, чим-небудь; основний, панівний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. переважний — перева́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. переважний — ПЕРЕВА́ЖНИЙ, а, е. Який має перевагу над ким-, чим-небудь; основний, панівний. Переважна більшість населення Бойківщини до середини 30-х років XX ст. займалося самолікуванням (з газ.); Переважна риса.  Словник української мови у 20 томах
  3. переважний — Перева́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. переважний — ПЕРЕВА́ЖНИЙ, а, е. Який має перевагу над ким-, чим-небудь; основний, панівний. У Петербурзі 9-го січня [1905 року] переважною рисою був швидкий одностайний рух гігантських мас.. (Ленін, 11, 1970, 299); В царській Росії переважна більшість населення була неписьменною (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 6).  Словник української мови в 11 томах