перевальцем
ПЕРЕВА́ЛЬЦЕМ, присл. Перевалюючись з боку на бік, з ноги на ногу, похитуючись і не поспішаючи (про ходу).
Верблюд ішов перевальцем, і помірне одноманітне погойдування заколисувало хворого (Тулуб, В степу.., 1964, 41);
Валерій поважно, не кваплячись, все так само перевальцем, рушив з батьком до виходу (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 68).
Словник української мови (СУМ-11)