перевальцем
ПЕРЕВА́ЛЬЦЕМ, присл.
Перевалюючись з боку на бік, з ноги на ногу, похитуючись і не поспішаючи (про ходу).
Верблюд ішов перевальцем, і помірне одноманітне погойдування заколисувало хворого (З. Тулуб);
Валерій поважно, не кваплячись, все так само перевальцем, рушив з батьком до виходу (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)