перевальця
ПЕРЕВА́ЛЬЦЯ, присл., рідко
Те саме, що перева́льцем.
[Кайдан] перевальця, мовби знехотя, підійшов до колоди, взяв однією рукою колун і так гахнув обухом об колоду, що окоренок розлетівся навпіл й одна з поліняк перелетіла аж через тин (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)