перевальця
ПЕРЕВА́ЛЬЦЯ, присл., рідко
Те саме, що перева́льцем.
[Кайдан] перевальця, мовби знехотя, підійшов до колоди, взяв однією рукою колун і так гахнув обухом об колоду, що окоренок розлетівся навпіл й одна з поліняк перелетіла аж через тин (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перевальця — перева́льця прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- перевальця — див. перевальцем Словник синонімів Вусика
- перевальця — присл., рідко. Те саме, що перевальцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перевальця — ПЕРЕВАЛЬЦЕМ (про ходу — нахиляючись то в один, то в другий бік і не поспішаючи), ПЕРЕВА́ЛЬКУВАТО, РО́ЗВАЛЬЦЕМ, РОЗВА́ЛЬКУВАТО, ПЕРЕ́ХИЛЬЦЕМ розм., ПЕРЕ́ХИЛЬЦІ розм., ПЕРЕВА́ГИ-ВА́ГИ розм., ПЕРЕВА́ЛЬЦІ рідше, ПЕРЕВА́ЛЬКИ рідше, ПЕРЕВА́ЛЬЦЯ рідше. Словник синонімів української мови
- перевальця — ПЕРЕВА́ЛЬЦЯ, присл., рідко Те саме, що перева́льцем. На ходу привітавшись з Вірою Андріївною, перевальця ішов [голова колгоспу] до воза (Мушк., Чорний хліб, 1960, 94). Словник української мови в 11 томах