перевальця

ПЕРЕВАЛЬЦЕМ (про ходу — нахиляючись то в один, то в другий бік і не поспішаючи), ПЕРЕВА́ЛЬКУВАТО, РО́ЗВАЛЬЦЕМ, РОЗВА́ЛЬКУВАТО, ПЕРЕ́ХИЛЬЦЕМ розм., ПЕРЕ́ХИЛЬЦІ розм., ПЕРЕВА́ГИ-ВА́ГИ розм., ПЕРЕВА́ЛЬЦІ рідше, ПЕРЕВА́ЛЬКИ рідше, ПЕРЕВА́ЛЬЦЯ рідше. Перевальцем, по-ведмежому закрокував (Кандиба) по хаті (С. Добровольський); Перевалькувато дибає (шпак) по грядці (В. Дрозд); Шофер розвальцем подався до хати (Є. Гуцало); Оберст розвалькувато підійшов до солдатів (Ю. Бедзик); О. Василь ходив перехильцем по хаті (М. Коцюбинський); Іде Денис по полю переваги-ваги, голова як приліплена (Григорій Тютюнник); Баталов перевальці попрямував до "Побед", иажко сів на місце водія (В. Логвиненко); Потис плечима парубок і перевальки почвалав у поле (Григорій Тютюнник); Він.. перевальця пішов до воза (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевальця — перева́льця прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. перевальця — див. перевальцем Словник синонімів Вусика
  3. перевальця — присл., рідко. Те саме, що перевальцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перевальця — ПЕРЕВА́ЛЬЦЯ, присл., рідко Те саме, що перева́льцем. [Кайдан] перевальця, мовби знехотя, підійшов до колоди, взяв однією рукою колун і так гахнув обухом об колоду, що окоренок розлетівся навпіл й одна з поліняк перелетіла аж через тин (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  5. перевальця — ПЕРЕВА́ЛЬЦЯ, присл., рідко Те саме, що перева́льцем. На ходу привітавшись з Вірою Андріївною, перевальця ішов [голова колгоспу] до воза (Мушк., Чорний хліб, 1960, 94). Словник української мови в 11 томах