перевтілюватися
ПЕРЕВТІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ПЕРЕВТІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПЕРЕВТІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. Набирати нового вигляду, образу; перетворюватися на кого-небудь іншого, що-небудь інше.
Купа паперів перевтілюється в очах Катерини в реальні сцени її майбутнього життя, що з’являються і зникають, як на екрані (Вільде, Сестри.., 1958, 103);
Ось де в кого хист — перевтілятися! Гляне вправо — чорт чортом. Поверне пику в другу сторону — ангел небесний! (Ковінька, Кутя.., 1960, 26);
Цікаво було б на якусь мить перевтілитись у дорогу тобі істоту. Дізнатися, що вона думає, як відчуває (Дмит., Обпалені.., 1962, 122).
◊ Перевті́люватися (перевті́литися) в слух — дуже уважно, напружено слухати.
Мої нерви вже так напнулись, як струни, я здригався й перевтілювався в слух від найменшого шелесту й звуку (Козл., Весн. шум, 1952, 103).
Словник української мови (СУМ-11)