перевтілюватися
ПЕРЕВТІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ПЕРЕВТІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПЕРЕВТІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док.
Набирати нового вигляду, образу; перетворюватися на кого-небудь іншого, що-небудь інше.
Купа паперів перевтілюється в очах Катерини в реальні сцени її майбутнього життя, що з'являються і зникають, як на екрані (Ірина Вільде);
Ось де в кого хист – перевтілятися! Гляне вправо – чорт чортом. Поверне пику в другу сторону – ангел небесний! (О. Ковінька);
Цікаво було б на якусь мить перевтілитись у дорогу тобі істоту. Дізнатися, що вона думає, як відчуває (Л. Дмитерко).
◇ (1) Перевті́люватися / перевті́литися в слух – дуже уважно, напружено слухати.
Мої нерви вже так напнулись, як струни, я здригався й перевтілювався в слух від найменшого шелесту й звуку (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)