перевтілювати
ПЕРЕВТІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПЕРЕВТІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕВТІ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що.
Надавати кому-, чому-небудь нового вигляду, образу; перетворювати когось, щось на кого-небудь іншого, що-небудь інше.
Ірен ніколи не дозволяла двом лампам заразом горіти, бо на повну міру перебрала від матері крайню ощадливість, відповідно перевтіливши її в приємну акуратність (В. Підмогильний);
Чарівне, звучне повітря цих сновидінь перевтілює поїзд, котрий стукотить по рейках, або фабричний цех, або в'язницю на кін справжнього мистецтва (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)