перевтілювати

ПЕРЕТВО́РЮВАТИ в кого-що, на кого-що (чарами, зіллям і т. ін. примушувати кого-, що-небудь прийняти чийсь образ, набути іншого вигляду), ОБЕРТА́ТИ в кого-що, на кого-що, ким, чим, ПЕРЕВТІ́ЛЮВАТИ (ПЕРЕВТІЛЯ́ТИ) в кого-що, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ в кого-що, на кого-що, ким, чим, розм. — Док.: перетвори́ти, оберну́ти, перевті́лити, переверну́ти, поверну́ти, переки́нути. Художник.. носить в душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі в веселку.. і перетворює в золото чорні закутки мороку (М. Коцюбинський); — Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця І дуже злая до людей; Які лиш не остережуться, А їй на острів попадуться, Тих переверне на звірей... (І. Котляревський); (Мавка:) В серці знайшла я теє слово чарівне, що й озвірілих в люди повертає (Леся Українка); — Він ворожбит. Підійде до лісу, а там палицю перекине на коня й так полетить лісом, аж у вухах засвище (М. Томчаній).

Значення в інших словниках

1. перевтілювати — перевті́лювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. перевтілювати — див. змінювати  Словник синонімів Вусика
3. перевтілювати — -юю, -юєш і рідко перевтіляти, -яю, -яєш, недок., перевтілити, -лю, -лиш, док., перех. Надавати кому-, чому-небудь нового вигляду, образу; перетворювати когось, щось на кого-небудь іншого, що-небудь інше.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перевтілювати — ПЕРЕВТІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПЕРЕВТІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕВТІ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що. Надавати кому-, чому-небудь нового вигляду, образу; перетворювати когось, щось на кого-небудь іншого, що-небудь інше.  Словник української мови у 20 томах
5. перевтілювати — ПЕРЕВТІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПЕРЕВТІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕВТІ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Надавати кому-, чому-небудь нового вигляду, образу; перетворювати когось, щось на кого-небудь іншого, що-небудь інше.  Словник української мови в 11 томах