перевідувати

ПЕРЕВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Відвідувати всіх або багатьох, по черзі.

Мокрина.. одно снує від хати до хати, з вулиці на вулицю, за день півсела перевідає (Горд., II, 1959, 237).

2. діал. Провідувати.

Вона в мене й не снідала, Тільки ж мене й перевідала (Чуб., V, 1874, 553).

3. діал. Довідуватися.

Іди, Юрію, перевідай, запитай си, чого вони [корови] так ричуть [ревуть] (Сл. Гр.)

Значення в інших словниках

1. перевідувати — переві́дувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перевідувати — -ую, -уєш, недок., перевідати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Відвідувати всіх чи багатьох, по черзі. 2》 діал. Провідувати. 3》 діал. Довідуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перевідувати — ПЕРЕВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., кого. 1. Відвідувати всіх або багатьох, по черзі. Мокрина .. одно снує від хати до хати, з вулиці на вулицю, за день півсела перевідає (К. Гордієнко). 2. діал. Провідувати.  Словник української мови у 20 томах
4. перевідувати — Перевідувати, -дую, -єш сов. в. перевідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала. Чуб. V. 553. 2) Узнавать, узнать. Шух. І. 235. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут. ЕЗ. V. 62.  Словник української мови Грінченка