перевірений

ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до переві́рити.

Пропустимо дальші запитання і відповіді двох старих, перевірених довгими роками, майже чи не з дитинства, друзів (Довж., І, 1958, 105);

Глибоко свідома є творчість наша, перевірена на масах (Тич., III, 1957, 98);

// переві́рено, безос. присудк. сл.

Звечора віконниці міцно взято на прогоничі, уважно перевірено засуви: в таку ніч усього можна чекати (Кир., Вибр., 1960, 288).

Переві́рений на що — підданий аналізу для виявлення наявності якого-небудь складника, елемента і т. ін.

Воно [насіння] добре просушене, відкаліброване, перевірене на схожість (Рад. Укр., 31.1 1961, 2).

2. у знач. прикм. Який пройшов перевірку, підданий перевірці.

Гірка перевірених зошитів росте (Кучер, Трудна любов, 1960, 276).

3. у знач. прикм. Вірогідність якого безсумнівна; точний.

— У мене є перевірені відомості, що в завтрашньому бою прапор полку перебуватиме у вашій роті (Ю. Янов., II, 1954, 10).

Значення в інших словниках

1. перевірений — переві́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. перевірений — [пеиреив’іреинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. перевірений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перевірити. || перевірено, безос. присудк. сл. Перевірений на що — підданий аналізу для виявлення наявності якого-небудь складника, елемента і т. ін. 2》 у знач. прикм. Який пройшов перевірку, підданий перевірці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перевірений — ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до переві́рити¹. Пропустимо дальші запитання і відповіді двох старих, перевірених довгими роками, майже чи не з дитинства, друзів (О.  Словник української мови у 20 томах
5. перевірений — НАДІ́ЙНИЙ (про людину — який викликає повне довір'я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), ПЕ́ВНИЙ, ВІ́РНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ, ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, ВИ́ВІРЕНИЙ (який виправдав себе на ділі).  Словник синонімів української мови