перевірений

НАДІ́ЙНИЙ (про людину — який викликає повне довір'я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), ПЕ́ВНИЙ, ВІ́РНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ, ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, ВИ́ВІРЕНИЙ (який виправдав себе на ділі). І не втаю: Я поміж них шукав Собі надійних, вірних подорожніх (М. Нагнибіда); На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний "максим" (Ю. Яновський); Кармелюк був обережний і до себе приймав тільки людей певних і випробуваних (В. Кучер); Дід Галактіон сказав, що є один певний і справжній засіб упіймати вусате страховище (сома) (О. Донченко); — ..Довірені люди. Посадовити скрізь таких сповірених, перевірених, передовірених (П. Загребельний); Перевірений метод. — Пор. благонаді́йний.

Значення в інших словниках

1. перевірений — переві́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. перевірений — [пеиреив’іреинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. перевірений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перевірити. || перевірено, безос. присудк. сл. Перевірений на що — підданий аналізу для виявлення наявності якого-небудь складника, елемента і т. ін. 2》 у знач. прикм. Який пройшов перевірку, підданий перевірці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перевірений — ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до переві́рити¹. Пропустимо дальші запитання і відповіді двох старих, перевірених довгими роками, майже чи не з дитинства, друзів (О.  Словник української мови у 20 томах
5. перевірений — ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до переві́рити. Пропустимо дальші запитання і відповіді двох старих, перевірених довгими роками, майже чи не з дитинства, друзів (Довж., І, 1958, 105); Глибоко свідома є творчість наша, перевірена на масах (Тич.  Словник української мови в 11 томах