перев’яз
ПЕРЕ́В’ЯЗ, у, ч.
1. Перекинута через плече стрічка, ремінь і т. ін., що є деталлю вбрання.
На ньому [чабанові ] були буйволові постоли, вузькі штани по коліна, гостроверха шапка і смушева безрукавка з широким перев’язом через плече (Тулуб, Людолови, І, 1957, 185).
2. Перекинута через шию пов’язка для підтримування хворої, пораненої руки.
Ліва рука, закутана в бинти, висіла на перев’язі (Руд., Остання шабля, 1959, 202).
Бра́ти (взя́ти) на пере́в’яз — підтримувати такою пов’язкою (хвору, поранену руку).
З цепом ішов і порубаний Фіалек. Ліву.. руку він взяв на перев’яз (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 782).
Словник української мови (СУМ-11)