переговорюватися
ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПЕРЕГОВОРИ́ТИСЯ, ворю́ся, во́ришся, док.
1. з (між) ким, про кого — що і без додатка. Обмінюватися словами, фразами.
Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих (Мирний, III, 1954, 272);
Переговорювалися баби, чекаючи, коли вийде делегатка (Еллан, II, 1958, 7);
// Розмовляючи з ким-небудь про справи, домовлятися про що-небудь, з’ясовувати щось.
Чую, — з батьком переговорюються [свати], що прийшли до вашої милості од пана Ігната (Вовчок, І, 1955, 62).
2. розм. Втомлюватися від надмірних розмов.
[Павло:] Мені от треба затягтися міцним чимсь, щоб у грудях відлягло, бо переговорився (Стар., Вибр., 1959, 149).
3. заст. Вести переговори (у 2 знач.).
— Коби борзо сонічко [сонечко] на небо, не так ми з ними [монголами] переговоримося (Фр., VI, 1951, 108).
4. тільки недок. Пас. до перегово́рювати.
Словник української мови (СУМ-11)