перегріватися
ПЕРЕГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.
1. Дуже сильно, надмірно нагріватися.
Із зменшенням випаровування листкова маса перегрівається (Овоч., 1956, 49);
— О, в Фіалковського кулемет перегрівся (Стельмах, II, 1962, 195).
2. розм. Те саме, що обігріва́тися 1.
— Вона йшла у город з Кирилом та заходила перегріватись (Мирний, III, 1954, 403);
[Панна Рома:] Опівночі приїжджає до будинку якийсь лицар на коні, розповідає, що заблудився, прохає впустити його перегрітися та перебути негоду (Вас., III, 1960, 225);
Була [Катря] на Удовиному клину та й забігла по дорозі на вогник перегрітися (Кучер, Трудна любов, 1960, 320).
Словник української мови (СУМ-11)