передвіщати

ПЕРЕДВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., перех. і без додатка.

1. Угадуючи те, що відбудеться, пророкувати майбутнє; провіщати.

Міркуючи про майбутнє світу, люди все ясніше усвідомлюють, що історія рухається так, як передвіщали Маркс і Ленін (Рад. Укр., 21.Х 1961, 1).

2. Бути ознакою наближення, настання чого-небудь.

Високий, чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху — косовицю (Довж., Зач. Десна, 1957, 474);

Передранкове небо було покрите хмаринками зі світлими бліками [полисками], які передвіщали, що ось-ось із-за гір покажеться сонце (Томч., Готель.., 1960, 225).

Значення в інших словниках

1. передвіщати — передвіща́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. передвіщати — див. передбачати  Словник синонімів Вусика
3. передвіщати — -аю, -аєш, недок., передвістити, -іщу, -істиш, док., перех. і без додатка. 1》 Угадуючи те, що відбудеться, пророкувати майбутнє; провіщати. 2》 Бути ознакою наближення, настання чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. передвіщати — Віщувати, звіщувати, звістити, навіщувати, навістити, понавіщувати, повіщувати, повістити, провіщати, провістити папровіщати  Словник чужослів Павло Штепа
5. передвіщати — ПЕРЕДВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., що і без дод. 1. Угадуючи те, що відбудеться, пророкувати майбутнє; провіщати. Передвіщати майбутнє. 2. Бути ознакою наближення, настання чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
6. передвіщати — ПРОРОКУВА́ТИ (майбутнє), ПРОРО́ЧИТИ, ПРОРІКА́ТИ, ПРОВІЩА́ТИ, ВІЩУВА́ТИ, ПЕРЕДВІЩА́ТИ. — Док.: напророкува́ти, напроро́чити, проректи́, провісти́ти, навіщува́ти, передвісти́ти. Пророкував Зогаку звіздочот, Що буде смерть йому од Ферідуна (А.  Словник синонімів української мови