передишка
ПЕРЕДИ́ШКА, и, ж.
1. Глибокий вдих і видих при утрудненому диханні.
Встала [Марія], пішла навпомацки і, притримуючи клямку, поволеньки, з передишками, загостривши слух, почала відкривати двері до сіней (Вільде, Опов., 1954, 15).
2. Короткий відпочинок під час роботи, заняття і т. ін.
Не поспішаючи, з передишками й перепинками, навкруги роздивляючись і розмовляючи, ми непомітно, без усякої втоми прийшли до села (Вас., II, 1959, 508);
Весь самієвський полк, якому після шаленого маршу нарешті випала коротка передишка, зараз розкошував (Гончар, III, 1959, 316);
Рішуча і послідовна боротьба В. І. Леніна проти лівої фрази за завоювання мирної передишки знайшла широкий відгук у партії і серед трудового народу (Ком. Укр., 3, 1963, 39).
Без переди́шки — безперервно, не зупиняючись.
На один голос [співали], в такт, безперестанку, без передишки. Все ті ж слова, усе той темп (Коцюб., II, 1955, 131);
— От тоді вже ми німця погнали. До самого Дніпра без передишки (Жур., Дорога.., 1948, 14).
Словник української мови (СУМ-11)