передмістя

ПЕРЕДМІ́СТЯ, я, с. Житловий район, що прилягає до міста, але лежить за його межами.

Він зріс сливе на селі, в гаях та в долинах на передмісті невеликого міста (Н.-Лев., IV, 1956, 339);

Дім тітки Іванчукової — на передмісті, де хата від хати відділена садками, а перед вікнами цвітуть квіти (Вільде, Повнол. діти, 1960, 49);

Дрогобич, як і майже всі українські міста XVII-XVIII ст., був поділений на дві частини — чотирикутне місто, оточене валами, і передмістя (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 91).

Значення в інших словниках

1. передмістя — передмі́стя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. передмістя — Замістя, околиця, сов. окраїна, іст. підзамчя; (село) підгородня.  Словник синонімів Караванського
3. передмістя — [переидм’іс'т'а] -т':а, р. мн. -м'іс'т'  Орфоепічний словник української мови
4. передмістя — -я, с. Житловий район, що прилягає до міста, але лежить за його межами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. передмістя — ПЕРЕДМІ́СТЯ, я, с. Житловий район, що прилягає до міста, але не входить у його межі. Він зріс сливе на селі, в гаях та в долинах на передмісті невеликого міста (І.  Словник української мови у 20 томах
6. передмістя — I. ОКО́ЛИЦЯ (місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось), ОКРУ́ГА, ОКРУГ рідше, КРУЖИНА́ рідко, ОКІ́Л розм., ОКО́ЛІЯ заст., О́КОЛО діал. Здобувши Богородчанську фортецю.., 1744...  Словник синонімів української мови
7. передмістя — Передмі́стя, -тя, -тю, -тям; -мі́стя, -мі́сть і -мі́стів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. передмістя — Житловий район, що прилягає до центрального ядра міста.  Архітектура і монументальне мистецтво