передмістя
I. ОКО́ЛИЦЯ (місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось), ОКРУ́ГА, ОКРУГ рідше, КРУЖИНА́ рідко, ОКІ́Л розм., ОКО́ЛІЯ заст., О́КОЛО діал. Здобувши Богородчанську фортецю.., 1744 р. Олекса Довбуш із своїм загоном переходить у гірські околиці (з журналу); Він (батько І. Франка) мав велику повагу не тільки в своїм селі, але й широко в окрузі (І. Франко); Ходили недобрі чутки.. Нібито в місті поз'їздилися з усього округу дідичі й усе раду радять (А. Головко); Зелений гай, пахуче поле В тюрмі приснилися мені, — І луг широкий, наче море, І тихий сум по кружині (пісня); І довго, довго на увесь окіл, На світ увесь щасливо клекотять (лелеки) (І. Вирган); — Красота така (пекарня), — на всю околію (Марко Вовчок); — Гуцул — богатир, на все около. Найславніший з давніх літ керманич (І. Франко). — Пор. I. передмі́стя.
ПЕРЕДМІСТЯ, ПІДГОРО́ДНЯ рідше, ПІДГОРО́ДДЯ рідше, ПЕРЕДГРА́ДДЯ (ПЕРЕДГОРО́ДДЯ) заст., ФОРШТА́ДТ заст. Тепер тут місто, А колись було Тут передмістя, схоже на село (Л. Забашта); Нижче розкидані були, неначе ластівчині гнізда, халупи, землянки простого люду — чаді. Це місце так і звалось передграддям (С. Скляренко); Коли в'їхав (Станко) на передгороддя над Либеддю, був уже вечір (Юліан Опільський); Вечорами на висотах форштадта лунають розлогі, зі степів принесені пісні (О. Гончар). — Пор. I. 1. око́лиця.
Словник синонімів української мови