переднівок
ПЕРЕДНІ́ВОК, ПЕРЕДНО́ВОК, вку, ч., діал. Час перед новим урожаєм (звичайно голодний).
Діти єсть, а годувати їх нічим, бо звичайно у переднівок рідко хто має свій хліб, а у того чоловіка й скибочки не було (Коцюб., І, 1955, 52);
Мама прогодувати його не могли, бо у них і своїх дітей було досить, а передновок випав тяжкий (Фр., II, 1950, 87);
Чи ж багато вбогій дівчині треба? Знайти собі вірного дружину, мати своє поле, свій клаптик городу, не пухнути з голоду на переднівку (Стельмах, II, 1962, 415);
По селах шкірив голодні зубища передновок — ця страшна пора, коли торішній хліб мали тільки багаті, а нового треба було чекати бідноті (Козл., Ю. Крук, 1957, 523).
Словник української мови (СУМ-11)