переднювати

ПЕРЕДНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм. Провести де-небудь день (звичайно не дома); зупинитися десь на день під час подорожі, мандрівки.

— Оце ж, — каже чорт, — і слобода, де живе Одарка: ото ж, дивись, і її хата.. Іди ж теперечки до неї, переднюєш, а увечері, як сонечко сяде, то й я до вас прийду (Стор., І, 1957, 90);

Одного разу ми зупинились, щоб переднювати в одному поліському селі біля великого озера (Збан., Крил. гонець, 4953, 9);

// Прожити один день.

Аби день переднювати та ніч переночувати (Укр.. присл.., 1955, 195);

— Не кидай мене саму, Василю! Я не тямлю, як без тебе й переднювала! Тяжко та сумно мені! (Вовчок, І, 1955, 82).

Значення в інших словниках

1. переднювати — переднюва́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. переднювати — -юю, -юєш, док., розм. Провести де-небудь день (звичайно не дома); зупинитися десь на день під час подорожі, мандрівки. || Прожити один день.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переднювати — ПЕРЕДНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм. Провести де-небудь день (звичайно не дома); зупинитися десь на день під час подорожі, мандрівки. – Оце ж, – каже чорт, – і слобода, де живе Одарка: ото ж, дивись, і її хата ..  Словник української мови у 20 томах
4. переднювати — Переднювати, -нюю, -єш гл. Пробыть, провести день. Аби день переднювати, а ніч переночувати. Ном. № 10916.  Словник української мови Грінченка