передсінок
ПЕРЕДСІ́НОК, нку, ч., заст.
1. Передпокій (у 1 знач.).
Єлена аргейська звеліла служницям Ліжка стелить в передсінку (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 80).
2. Переддвер’я.
Вузькі сіни камениці подобали на передсінок пекла (Фр., VI, 1951, 338).
Словник української мови (СУМ-11)