переконано
ПЕРЕКО́НАНО. Присл. до переко́наний 2.
[Ада:] Знаєш, Івасю, я люблю дивитись, як ти так переконано говориш (Ірчан, І, 1958, 106);
— Невже ти душогубом станеш? — Ні, Ганно, душогубцем я ніколи не стану, — переконано відповів він (Стельмах, І, 1962, 427).
Словник української мови (СУМ-11)