Словник української мови в 11 томах

переконання

ПЕРЕКОНА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. перекона́ти, переко́нувати.

В боротьбі з пережитками капіталізму у свідомості людей Радянська держава завжди використовувала методи перевиховання і переконання, вважаючи їх дійовим засобом впливу (Наука.., 8, 1960, 9);

Головна форма впливу колективу на особу — переконання. Без підтримки колективної думки адміністративні заходи малоефективні або навіть шкідливі (Ком. Укр., 11, 1964, 45).

2. Тверда впевненість, певність у чому-небудь; віра у щось.

Леон виговорив усю.. бесіду з таким запалом внутрішнього переконання, що.. успокоїв і потішив своїх слухачів (Фр., V, 1951, 391);

В народі вже міцно вкоренилося переконання: коли фронтовик, значить людина хороша, проста, не горда (Ткач, Плем’я.., 1961, 43);.

..слід поширювати в робітничому класі переконання в необхідності тимчасового революційного уряду.. (Ленін, 10, 1970, 134);

Сила переконання — одна з найважливіших властивостей таланту критика, і її слід розвивати (Вітч., 4, 1963, 118).

З перекона́нням — впевнено, переконано.

Його голос гудів з переконанням і з натхненням (Коцюб., II, 1955, 405);

Андрій говорив запально, з глибоким переконанням (Гур., Життя.., 1954, 23);

Ма́ти перекона́ння яке; Бу́ти перекона́ння якого — бути переконаним, упевненим у чому-небудь.

Маю таке переконання, що ті типи [поліцаї] між собою різняться дуже мало (Хотк., II, 1966, 359);

Радний Корч був того переконання, що курей і яєць забагато для комісара (Стеф., І, 1949, 211);

На перекона́ння кого; За перекона́нням чиїм — як хто-небудь думає, переконаний, упевнений.

Стьопа лежав горілиць на мішках з вугіллям, стараючись під час перепочинку не ворушити ні ногою, ні рукою. На його глибоке переконання, це був найкращий спосіб зберегти енергію (Трубл., Лахтак, 1953, 23);

Справжній талант, на переконання Леніна, живе повноцінним життям лише в процесі творчої праці (Рад. літ-во, 3, 1968, 11);

Прихо́дити (прийти́) до перекона́ння — переконуватись у чому-небудь.

Віддавна Захар Беркут прийшов був до того твердого переконання, що.. чоловік сам один серед громади слабий і безрадний (Фр., VI, 1951, 37);

Коперник прийшов до переконання в тому, що Земля рухається (Астр., 1956, 59).

3. Тверда, міцно усталена думка про що-небудь, погляд на щось.

Тим міцніше переконання, чим більше воно залежить від почуття (Л. Укр., V, 1956, 99);

Взаємини між близькими людьми повинні бути простими — це було його переконання (Коп., Лейтенанти, 1947, 130);

Для свідомих робітників соціалізм — серйозне переконання (Ленін, 26, 1972, 199);

// мн., які, чиї і без означення. Система, сукупність поглядів; світогляд.

Ще учора був я — наче люди, Ще учора мав переконання (Крим., Вибр., 1965, 43);

Це є проти моїх переконань, і я таки не погоджуюся з вами всіма (Вільде, Повнол. діти, 1960, 181);

Музика — мистецтво, що має велику силу емоціонального впливу, є важливим засобом формування ідейних переконань, моральних та естетичних ідеалів людей (Літ. Укр., 30.III 1962, 1).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. переконання — (усталений погляд на щось) ідея, пересвідчення, мн. принципи.  Словник синонімів Полюги
  2. переконання — перекона́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  3. переконання — Пересвідчення, погляд, думка, гадка, точка зору, г.опінія; (тверде) певність, впевненість, віра; МН. світогляд; (дія) переконування, переконання.  Словник синонімів Караванського
  4. переконання — [пеиреиконан':а] -н':а, р. мн. -ан'  Орфоепічний словник української мови
  5. переконання — -я, с. 1》 Дія за знач. переконати, переконувати. 2》 Тверда впевненість, певність у чому-небудь; віра у щось. Мати переконання. Приходити до переконання. 3》 Тверда, міцно усталена думка про що-небудь, погляд на щось. || мн., які, чиї і без означення. Система, сукупність поглядів; світогляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. переконання — ПЕРЕКОНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. перекона́ти, переко́нувати. Вдале, гармонічне поєднання засобів логічного переконання і емоційного впливу сприяє посиленню дієвості публіцистичного твору (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  7. переконання — I. ВІ́РА (наявність твердої певності щодо чого-небудь), УПЕ́ВНЕНІСТЬ, ПЕРЕКОНА́ННЯ. У кого віра в правду є, Той всюди переможе (С.  Словник синонімів української мови
  8. переконання — Перекона́ння, -ння, -нню, в -нні; -на́ння, -на́нь і -на́ннів, -на́нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. переконання — Перекона́ння, -ня с. Убѣжденіе.  Словник української мови Грінченка