Словник української мови у 20 томах

переконання

ПЕРЕКОНА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. перекона́ти, переко́нувати.

Вдале, гармонічне поєднання засобів логічного переконання і емоційного впливу сприяє посиленню дієвості публіцистичного твору (з наук.-попул. літ.).

2. Тверда впевненість, певність у чому-небудь; віра у щось.

Леон виговорив усю .. бесіду з таким запалом внутрішнього переконання, що .. успокоїв і потішив своїх слухачів (І. Франко);

В народі вже міцно вкоренилося переконання: коли фронтовик, значить людина хороша, проста, не горда (Д. Ткач);

Сила переконання – одна з найважливіших властивостей таланту критика, і її слід розвивати (із журн.).

3. Тверда, міцно усталена думка про що-небудь, погляд на щось.

Тим міцніше переконання, чим більше воно залежить від почуття (Леся Українка);

Взаємини між близькими людьми повинні бути простими – це було його переконання (О. Копиленко);

// мн., які, чиї і без означення. Система, сукупність поглядів; світогляд.

Ще учора був я – наче люди, Ще учора мав переконання (А. Кримський);

Це є проти моїх переконань, і я таки не погоджуюся з вами всіма (Ірина Вільде).

Ма́ти перекона́ння див. ма́ти²;

Прихо́дити / прийти́ до перекона́ння (до пе́вності) див. прихо́дити.

○ (1) За перекона́нням; На перекона́ння, у знач. прийм. з род. в. – як хто-небудь думає, переконаний, упевнений.

Стьопа лежав горілиць на мішках з вугіллям, стараючись під час перепочинку не ворушити ні ногою, ні рукою. На його глибоке переконання, це був найкращий спосіб зберегти енергію (М. Трублаїні);

(2) З перекона́нням, у знач. присл. – впевнено, переконано.

Його голос гудів з переконанням і з натхненням (М. Коцюбинський);

Андрій говорив запально, з глибоким переконанням (О. Гуреїв).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. переконання — (усталений погляд на щось) ідея, пересвідчення, мн. принципи.  Словник синонімів Полюги
  2. переконання — перекона́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  3. переконання — Пересвідчення, погляд, думка, гадка, точка зору, г.опінія; (тверде) певність, впевненість, віра; МН. світогляд; (дія) переконування, переконання.  Словник синонімів Караванського
  4. переконання — [пеиреиконан':а] -н':а, р. мн. -ан'  Орфоепічний словник української мови
  5. переконання — -я, с. 1》 Дія за знач. переконати, переконувати. 2》 Тверда впевненість, певність у чому-небудь; віра у щось. Мати переконання. Приходити до переконання. 3》 Тверда, міцно усталена думка про що-небудь, погляд на щось. || мн., які, чиї і без означення. Система, сукупність поглядів; світогляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. переконання — I. ВІ́РА (наявність твердої певності щодо чого-небудь), УПЕ́ВНЕНІСТЬ, ПЕРЕКОНА́ННЯ. У кого віра в правду є, Той всюди переможе (С.  Словник синонімів української мови
  7. переконання — Перекона́ння, -ння, -нню, в -нні; -на́ння, -на́нь і -на́ннів, -на́нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. переконання — ПЕРЕКОНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. перекона́ти, переко́нувати. В боротьбі з пережитками капіталізму у свідомості людей Радянська держава завжди використовувала методи перевиховання і переконання, вважаючи їх дійовим засобом впливу (Наука..  Словник української мови в 11 томах
  9. переконання — Перекона́ння, -ня с. Убѣжденіе.  Словник української мови Грінченка