Словник української мови в 11 томах

переконливо

ПЕРЕКО́НЛИВО. Присл. до переко́нливий 1.

Досягнення соціалістичних країн у розвитку економіки переконливо свідчать про невичерпні можливості нового суспільного ладу (Ком. Укр., 4, 1968, 8);

Я вже мав час подумати над тим, що чув і бачив на уроці, і тепер висловив свої думки вільно й переконливо (Збан., Малин. дзвін, 1958, 174);

Стаха хлипала не дуже переконливо, бо крізь розставлені пальці, якими затуляла лице, хитро блимало синє, як намистинка, око (Вільде, Сестри.., 1958, 498).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. переконливо — переко́нливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. переконливо — пр., доказово, обґрунтовано, вмотивовано, з усією переконливістю.  Словник синонімів Караванського
  3. переконливо — Присл. до переконливий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переконливо — ПЕРЕКО́НЛИВО. Присл. до переко́нливий 1. Я вже мав час подумати над тим, що чув і бачив на уроці, і тепер висловив свої думки вільно й переконливо (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  5. переконливо — Переко́нливо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)