переконливо
ПЕРЕКО́НЛИВО.
Присл. до переко́нливий 1.
Я вже мав час подумати над тим, що чув і бачив на уроці, і тепер висловив свої думки вільно й переконливо (Ю. Збанацький);
Стаха хлипала не дуже переконливо, бо крізь розставлені пальці, якими затуляла лице, хитро блимало синє, як намистинка, око (Ірина Вільде);
Фінішну репліку Олега Павловича здатний був зрозуміти не кожний, а незрозуміле завжди звучить переконливо (А. Крижанівський).
Словник української мови (СУМ-20)