перекурювати

ПЕРЕКУ́РЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПЕРЕКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док.

1. неперех. Курити протягом недовгого часу, під час невеликої перерви в роботі, заняттях і т. ін.

Він кликав до печі майстра, сварився з шихтовим двором, перекурював з інженером (Ю. Янов., І, 1954, 287);

Дожавши снопа, Кирило сідає на снопі перекурити (Вас., II, 1959, 166);

Розвідники і полонений зупинились у березняку, сіли перекурити (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 344);

Він хотів перекурити між борщем та печенею (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 178).

2. перех. Курити все або багато чого-небудь.

Перекурити багато сортів тютюну.

ПЕРЕКУ́РЮВАТИ², юю, юєш, недок., ПЕРЕКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док., перех., спец. Перетворювати перегонкою у що-небудь інше; переганяти (у 5 знач.).

Значення в інших словниках

1. перекурювати — переку́рювати 1 дієслово недоконаного виду курити недовго переку́рювати 2 дієслово недоконаного виду переганяти  Орфографічний словник української мови
2. перекурювати — див. палити  Словник синонімів Вусика
3. перекурювати — I -юю, -юєш, недок., перекурити, -курю, -куриш, док. 1》 неперех.Курити протягом недовгого часу, під час невеликої перерви в роботі, заняттях і т. ін. 2》 перех. Курити все чи багато чого-небудь. II -юю, -юєш, недок. перекурити, -курю, -куриш, док., перех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перекурювати — ПЕРЕКУ́РЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПЕРЕКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док. 1. без дод. Курити протягом недовгого часу, під час невеликої перерви в роботі, заняттях і т. ін. Він кликав до печі майстра, сварився з шихтовим двором, перекурював з інженером (Ю.  Словник української мови у 20 томах