перекутий
ПЕРЕКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перекува́ти¹;
// переку́то, безос. присудк. сл.
*Образно. На сталь наші ніжні серця тут було перекуто. Безсмертям своїм ти і нас окрилила, Москва! (Перв., І, 1958, 323).
Словник української мови (СУМ-11)