переламуватися
ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, ується, недок., ПЕРЕЛАМА́ТИСЯ, а́ється, док.
1. Те саме, що перело́млюватися 1.
Ще раз зо всеї сили чоботом копнув [газда] мене оттут у саму ямку під грудьми.. Бачите, кістка переламалася (Фр., II, 1950, 22);
Вершомет.. полетів через голову на кригу, відчувши, мабуть, інстинктивно, що лижа його переламалась (Трубл., Лахтак, 1953, 78);
Палатки торохтіли на людях, переламуючись при кожному порухові (Гончар, III, 1959, 231);
Над чорними очима молодиці металися, мовби хотіли полетіти кудись, розкрилені брови, втискалися в землю і знову переламувалися (Стельмах, II, 1962, 10);
*Образно. Сонце стояло вже просто над головою й свідчило, що день переламується на другу половину (Смолич, І, 1958, 50);
*У порівн. Вона [гора] піднімається круто над набережними нижчими горами, неначе переламується вгорі коліном (Н.-Лев., II, 1956, 385).
2. тільки недок. Пас. до перела́мувати.
Словник української мови (СУМ-11)