переламуватися
ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, ується, недок., ПЕРЕЛАМА́ТИСЯ, а́ється, док.
1. Те саме, що перело́млюватися 1.
Ще раз зо всеї сили чоботом копнув [ґазда] мене оттут у саму ямку під грудьми .. Бачите, кістка переламалася (І. Франко);
Костур переламався надвоє, почувся сухий тріск, а чоловік впав на коліна і намагався притулити голову до грудей (Ю. Винничук);
Палатки торохтіли на людях, переламуючись при кожному порухові (О. Гончар);
Над чорними очима молодиці металися, мовби хотіли полетіти кудись, розкрилені брови, втискалися в землю і знову переламувалися (М. Стельмах);
* Образно. Сонце стояло вже просто над головою й свідчило, що день переламується на другу половину (Ю. Смолич);
* У порівн. Вона [гора] піднімається круто над набережними нижчими горами, неначе переламується вгорі коліном (І. Нечуй-Левицький).
2. тільки недок. Пас. до перела́мувати.
Вермішель легко переламується.
Словник української мови (СУМ-20)