переночовувати

ПЕРЕНОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Залишатися десь на ночівлю.

Ще раз переночували та й поїхали вже по кам’яному шляху (Стор., І, 1957, 108);

[Лукерія Степановна:] Ходім у кімнату чай пити, бо вже смерка. У нас переночуєте? [Марфуша:] Якщо не заважу (Кроп., II, 1958, 336);

*Образно. Перегорюють зорі. Переночують ніч (Тич., І, 1957, 58).

2. кого, заст. Давати нічліг, притулок кому-небудь.

Я би й сам переночував паничя [панича], але, знаєте, в мене тісно (Фр., IV, 1950, 282);

— Ходімо, бабусю, з нами, ми вас переночуємо (Вас., II, 1959, 287).

Значення в інших словниках

1. переночовувати — переночо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. переночовувати — -ую, -уєш, недок., переночувати, -ую, -уєш, док. 1》 Залишатися десь на ночівлю. 2》 кого, заст. Давати нічліг, притулок кому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переночовувати — ПЕРЕНОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Залишатися десь на ночівлю. Ще раз переночували та й поїхали вже по кам'яному шляху (О. Стороженко); [Лукерія Степановна:] Ходім у кімнату чай пити, бо вже смерка. У нас переночуєте?...  Словник української мови у 20 томах