Словник української мови у 20 томах

переночовувати

ПЕРЕНОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Залишатися десь на ночівлю.

Ще раз переночували та й поїхали вже по кам'яному шляху (О. Стороженко);

[Лукерія Степановна:] Ходім у кімнату чай пити, бо вже смерка. У нас переночуєте? [Марфуша:] Якщо не заважу (М. Кропивницький);

* Образно. Перезорюють зорі. Переночують ніч (П. Тичина).

2. кого, заст. Давати нічліг, притулок кому-небудь.

Я би й сам переночував паничя [панича], але, знаєте, в мене тісно (І. Франко);

– Ходімо, бабусю, з нами, ми вас переночуємо (С. Васильченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. переночовувати — переночо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. переночовувати — -ую, -уєш, недок., переночувати, -ую, -уєш, док. 1》 Залишатися десь на ночівлю. 2》 кого, заст. Давати нічліг, притулок кому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переночовувати — ПЕРЕНОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Залишатися десь на ночівлю. Ще раз переночували та й поїхали вже по кам’яному шляху (Стор., І, 1957, 108); [Лукерія Степановна:] Ходім у кімнату чай пити, бо вже смерка.  Словник української мови в 11 томах