переночовувати
ПЕРЕНОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Залишатися десь на ночівлю.
Ще раз переночували та й поїхали вже по кам'яному шляху (О. Стороженко);
[Лукерія Степановна:] Ходім у кімнату чай пити, бо вже смерка. У нас переночуєте? [Марфуша:] Якщо не заважу (М. Кропивницький);
* Образно. Перезорюють зорі. Переночують ніч (П. Тичина).
2. кого, заст. Давати нічліг, притулок кому-небудь.
Я би й сам переночував паничя [панича], але, знаєте, в мене тісно (І. Франко);
– Ходімо, бабусю, з нами, ми вас переночуємо (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)