Словник української мови в 11 томах

перепалений

ПЕРЕПА́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепали́ти.

По другому боці моста стирчали голі високі горби, покриті лише низькою, подекуди перепаленою сонцем травою (Кобр., Вибр., 1954, 84).

2. у знач. прикм. Який довго палили.

Вітер повівав од заводів, і далеко на полі було чути препаскудний противний сморід од перепалених кісток, од гнилого малясу (Н.-Лев., II, 1956, 205).

3. у знач. прикм. Зіпсований надмірним обпалюванням, випалюванням і т. ін.

Парує куліш на припічку. Пахне смаженою цибулею і перепаленою олією (Кир., Вибр., 1960, 368);

*У порівн. Старе, з’їдене шашіллю дерево рами розлітається на шматки, як перепалена глина (Кол., На фронті.., 1959, 191).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. перепалений — перепа́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. перепалений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перепалити. 2》 у знач. прикм. Якого довго палили. 3》 у знач. прикм. Зіпсований надмірним обпалюванням, випалюванням і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепалений — ПЕРЕПА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до перепали́ти. По другому боці моста стирчали голі високі горби, покриті лише низькою, подекуди перепаленою сонцем травою (Н. Кобринська); // у знач. прикм., перен. Який зазнав впливу підвищеної температури, сонця тощо.  Словник української мови у 20 томах
  4. перепалений — Перепа́лений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)