перепалений

ПЕРЕПА́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до перепали́ти.

По другому боці моста стирчали голі високі горби, покриті лише низькою, подекуди перепаленою сонцем травою (Н. Кобринська);

// у знач. прикм., перен. Який зазнав впливу підвищеної температури, сонця тощо.

Вдова цілує Перемогу У перепалені вуста... (М. Вінграновський).

2. у знач. прикм. Який довго палили.

Вітер повівав од заводів, і далеко на полі було чути препаскудний противний сморід од перепалених кісток, од гнилого малясу (І. Нечуй-Левицький).

3. у знач. прикм. Зіпсований надмірним обпалюванням, випалюванням і т. ін.

Парує куліш на припічку. Пахне смаженою цибулею і перепаленою олією (І. Кириленко);

* У порівн. Старе, з'їдене шашіллю дерево рами розлітається на шматки, як перепалена глина (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. перепалений — перепа́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. перепалений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перепалити. 2》 у знач. прикм. Якого довго палили. 3》 у знач. прикм. Зіпсований надмірним обпалюванням, випалюванням і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перепалений — Перепа́лений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. перепалений — ПЕРЕПА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепали́ти. По другому боці моста стирчали голі високі горби, покриті лише низькою, подекуди перепаленою сонцем травою (Кобр., Вибр., 1954, 84). 2. у знач. прикм. Який довго палили.  Словник української мови в 11 томах