перепело
ПЕ́РЕПЕЛО, а, с., діал. Ключиця.
Вже Горілкодуй, з розрубленим по саме перепело плечем, повалився, й коли його хотіли підняти, просив тільки, скрегочучи зубами: — Покиньте мене, братці… (Стар., Облога.., 1961, 74).
Словник української мови (СУМ-11)