перепело
ПЕ́РЕПЕЛО, а, с., діал.
Ключиця.
Вже Горілкодуй, з розрубленим по саме перепело плечем, повалився, й коли його хотіли підняти, просив тільки, скрегочучи зубами: – Покиньте мене, братці... (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)