перепин

ПЕРЕПИ́Н, у, ч.: Нема́ (нема́є) ні впи́ну, ні перепи́ну кому, чому — те саме, що Нема́ зупи́ну ( див. зупи́н).

І нема їм [вітрам], невщухаючим, ні впину, ні перепину серед відкритих беззахисних рівнин (Гончар, Таврія, 1952, 32).

Значення в інших словниках

1. перепин — перепи́н іменник чоловічого роду у складі фразеологічних зворотів  Орфографічний словник української мови
2. перепин — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
3. перепин — -у, ч., розм. Зупинення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перепин — ПЕРЕПИ́Н, у, ч.:.  Словник української мови у 20 томах