1. Словник української мови в 11 томах

перепин

ПЕРЕПИ́Н, у, ч.: Нема́ (нема́є) ні впи́ну, ні перепи́ну кому, чому — те саме, що Нема́ зупи́ну ( див. зупи́н).

І нема їм [вітрам], невщухаючим, ні впину, ні перепину серед відкритих беззахисних рівнин (Гончар, Таврія, 1952, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепин — перепи́н іменник чоловічого роду у складі фразеологічних зворотів Орфографічний словник української мови
  2. перепин — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. перепин — -у, ч., розм. Зупинення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перепин — ПЕРЕПИ́Н, у, ч.:. Словник української мови у 20 томах